Розвиток інформаційно-телекомунікаційних технологій за останні декілька років охопив майже всі куточки нашої планети; уявити світ без найсучасніших пристроїв зв’язку – мобільних телефонів, планшетів, ноутбуків, які за рахунок доступу до інтернету надають можливість залишатися на зв’язку і отримувати надзвичайно швидко і вчасно актуальну інформацію, просто неможливо. Поточні тенденції розвитку суспільства підсилюють потребу отримувати лише найнеобхіднішу інформацію за декілька секунд, не перевантажуючись супутньою інформацією, головним стає принцип доступу до інформації лише «одним натисканням пальцю». Зрозуміло, що не уся інформація про роботу підприємства має бути поширеною і доступною для користувачів; частина її є таємною або конфіденційною, і потрапляння такої інформації до відкритих ресурсів одразу робить її легкодоступною для зловмисників, які можуть використати її в подальшому у злочинних цілях.
Лізингові операції належать до одних з найбільш ризикових операцій банку, тому в сучасних умовах важливого значення набуває чітке визначення та класифікація ризиків, на які наражається банк в процесі здійснення даних операцій, з метою побудови дієвої системи ризик-менеджменту.
Швидкі темпи розвитку фінансових ринків та все більш зростаюча масштабність проведення розрахунків у міжнародних платіжних системах супроводжуються одночасним виникненням різного роду ризиків, пов’язаних із застосуванням платіжних карток. У зв’язку з цим здійснення оцінювання ризиків шахрайства та дослідження їх економічних наслідків для учасників розрахункових процесів, а також розробка системи заходів щодо мінімізації даних ризиків є актуальною в умовах інтернаціоналізації систем масових електронних платежів.
Продовжуючуся всесвітня рецесія залишає на порядку денному питання про способи подолання її негативних наслідків. Багато країн шукають нові джерела зростання своїх економік, усуваючи регуляторні бар'єри для бізнесу. Наприклад, нещодавно у Франції був прийнятий закон, який робить більш гнучким час роботи магазинів. Начебто дрібниця, але дана норма повинна спричинити за собою створення додаткових робочих місць.
Для багатьох українських бізнесменів криза стала сигналом до здешевлення продукції за рахунок зниження її якості. В асортименті компаній зменшилася кількість дорогих товарів, в складі виробленої продукції з'явилися дешеві китайські складові. Перед багатьма компаніями стояв вибір: залишити все як є, або спробувати пристосуватися до нових економічних умов і підняти продажі, незважаючи на застій в галузі. І хоча багато ризикували залишитися зі складами, заповненими дорогим товаром, інші вибрали другий варіант.