Останнім часом на полицях магазинів все частіше можна побачити продукцію від різних виробників, упаковки та етикетки яких майже нічим не відрізняються за винятком ледь помітних деталей. Як правило, недобросовісні виробники, копіюючи популярні торгові марки, намагаються збути свою продукцію, розраховуючи на неуважність і наївність покупця. І в 70 випадках зі 100 це працює. Така псевдобрендова продукція найчастіше виявляється неналежної якості, через що страждає ділова репутація чесних виробників.
Зовсім недавно один виробник морожених напівфабрикатів для швидкого просування свого товару на ринку вирішив використовувати на упаковці продукції елементи етикетки відомого в Україні горілчаного виробу. Подібний підхід вводив в оману споживача, створюючи враження приналежності цих продуктів фірмі - виробнику популярного алкоголю. Таким чином, винахідливий підприємець, який не складаючи прямої конкуренції горілчаним виробам, мав можливість за рахунок широкої популярності торгової марки використати чужу репутацію для просування на ринку власної продукції. Антимонопольний комітет України (АМКУ), а в подальшому і суд захистили права виробника горілчаної продукції, ТМ якого є більш відомої, і заборонили виробнику морожених напівфабрикатів використовувати схожу етикетку.
Подібних випадків недобросовісної конкуренції багато, і далеко не всі з них вирішуються на користь підприємців, які витратили роки на популяризацію і просування своєї ТМ. На жаль, в нашій країні дуже складно боротися з подібною «паразитуючою продукцією», оскільки поки що немає чітких державних механізмів захисту».
Подібних випадків недобросовісної конкуренції багато, і далеко не всі з них вирішуються на користь підприємців, які витратили роки на популяризацію і просування своєї ТМ. На жаль, в нашій країні дуже складно боротися з подібною «паразитуючою продукцією», оскільки поки що немає чітких державних механізмів захисту».
Оцінка ситуації
Основні законодавчі акти, що регулюють питання захисту торгових марок
• Закон «Про захист від недобросовісної конкуренції» № 236/96-ВР від 07.06.1996 р
• Закон «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» № 3689-XII від 15.12.1993 р
• Кримінальний кодекс України
Найчастіше бізнесмени жадають швидкої вигоди, тому використовують ділову репутацію і досягнення своїх більш успішних колег. По суті, недобросовісна конкуренція є вкраденим досвідом. Це поняття як факт стало настільки великим, що учасники ринкових відносин постійно «винаходять» все нові і нові способи антиконкурентної боротьби, які часто порушують норми законодавства.
Найбільш складною категорією справ в сфері недобросовісної конкуренції є використання недбайливими бізнесменами елементів ТМ або фірмового найменування більш відомих виробників (при цьому не обов'язково прямих конкурентів). Це веде до створення враження у споживача про приналежність продукції менш успішною фірми до давно зарекомендувавшому себе бренду.
І такі випадки, як заборона використовувати схожу етикетку виробнику морожених напівфабрикатів, мають величезне значення для подальшого розвитку системи захисту конкуренції в Україні. Формально допускається реєстрація прав на схожі торгові марки або промислові зразки, якщо вони використовуються для різних класів товарів. Однак варто зазначити, що застосування законодавства про захист від недобросовісної конкуренції на різних товарних ринках ще не так поширене, як того хотілося б, і найчастіше довести порушення (якщо порушник і потерпілий не є прямими конкурентами) досить складно.
Від нечесного використання елементів свого бренду ніхто не застрахований, в кожному такому випадку потрібно ініціювати жорстку і безкомпромісну боротьбу, в чому може допомогти АМКУ. Однак підвищити в рази шанси на успіх в захист своєї ділової репутації можуть як юридичні (реєстрація прав на ТМ, промислові зразки на етикетки, юридичний аналіз використовуваних об'єктів інтелектуальної власності та ін.), так і маркетингові інструменти (використання складних для копіювання елементів ТМ, етикеток , підвищення їх впізнаваності на ринку і т.д.).
І такі випадки, як заборона використовувати схожу етикетку виробнику морожених напівфабрикатів, мають величезне значення для подальшого розвитку системи захисту конкуренції в Україні. Формально допускається реєстрація прав на схожі торгові марки або промислові зразки, якщо вони використовуються для різних класів товарів. Однак варто зазначити, що застосування законодавства про захист від недобросовісної конкуренції на різних товарних ринках ще не так поширене, як того хотілося б, і найчастіше довести порушення (якщо порушник і потерпілий не є прямими конкурентами) досить складно.
Від нечесного використання елементів свого бренду ніхто не застрахований, в кожному такому випадку потрібно ініціювати жорстку і безкомпромісну боротьбу, в чому може допомогти АМКУ. Однак підвищити в рази шанси на успіх в захист своєї ділової репутації можуть як юридичні (реєстрація прав на ТМ, промислові зразки на етикетки, юридичний аналіз використовуваних об'єктів інтелектуальної власності та ін.), так і маркетингові інструменти (використання складних для копіювання елементів ТМ, етикеток , підвищення їх впізнаваності на ринку і т.д.).
Рекомендації
Захист торгових марок або іншими словами знаків для товарів і послуг в Україні регулюється Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг». Згідно зі статтею 16 зазначеного закону, власник ТМ має виключне право забороняти іншим особам її використання, якщо це може ввести в оману споживачів щодо виробника продукції. Право заборони поширюється також на зображення, схожі із зареєстрованою ТМ. При цьому обов'язковою умовою є спорідненість вироблених товарів. Однак слід зазначити, що відповідно до Міжнародної класифікації товарів і послуг, виробництво морожених продуктів віднесено до 30 класу, а лікеро-горілчаної продукції - до 33-го. Хоча за логікою і те, і інше є продуктами харчування.
Тільки чітка система моніторингу і фіксації порушень з подальшим зверненням до відповідного органу може захистити підприємство від недобросовісних бізнесменів.
Однозначну відповідь на питання про спорідненість товарів, схожості зображень знаків і можливості введення споживачів в оману може дати експертне дослідження, проведене в рамках судової справи або за заявою зацікавленої сторони. Тільки за результатами такої експертизи можна говорити про наявність чи відсутність порушеного права на ТМ.
У разі ж наявності порушення винній особі може загрожувати як матеріальна відповідальність, так і кримінальна. Стаття 229 КК України передбачає, що винна особа може бути позбавлена волі на строк від трьох до шести років. У вигляді матеріальної відповідальності може розглядатися вилучення з обороту виробленого товару і відшкодування збитків власнику знака.
Що стосується боротьби з таким явищем, то існує єдиний спосіб - захист своїх прав як в судах, так і в різних правоохоронних органах. Тільки чітка система моніторингу і фіксації порушень з подальшим зверненням до відповідного органу може захистити підприємство від недобросовісних бізнесменів. На жаль, державна система боротьби з порушенням прав інтелектуальної власності в Україні поки залишає бажати кращого (особливо в інтернеті), так що, як то кажуть, порятунок потопаючих - справа рук самих потопаючих.
Судова практика
Мета виправдовує засоби
Скористатися популярністю чужого товару для просування свого - величезна спокуса, якій часто піддаються підприємці для швидкого збагачення. В Україні був випадок, коли місцевий виробник кормів для кішок і собак почав виготовляти пакувальний матеріал для своєї продукції в кольоровій гамі упаковки фірми - лідера на даному ринку. При поверхневому огляді товару це створювало враження про належність цих кормів до відомого бренду, який вкладав величезні кошти для просування своєї продукції (тому її найменування знали навіть ті люди, які ніколи не мали домашніх вихованців). Така практика була кваліфікована як «паразитуюча конкуренція», і АМКУ зобов'язав недобросовісного гравця вилучити з обороту і утилізувати всю продукцію.
Захист торгових марок або іншими словами знаків для товарів і послуг в Україні регулюється Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг». Згідно зі статтею 16 зазначеного закону, власник ТМ має виключне право забороняти іншим особам її використання, якщо це може ввести в оману споживачів щодо виробника продукції. Право заборони поширюється також на зображення, схожі із зареєстрованою ТМ. При цьому обов'язковою умовою є спорідненість вироблених товарів. Однак слід зазначити, що відповідно до Міжнародної класифікації товарів і послуг, виробництво морожених продуктів віднесено до 30 класу, а лікеро-горілчаної продукції - до 33-го. Хоча за логікою і те, і інше є продуктами харчування.
Тільки чітка система моніторингу і фіксації порушень з подальшим зверненням до відповідного органу може захистити підприємство від недобросовісних бізнесменів.
Однозначну відповідь на питання про спорідненість товарів, схожості зображень знаків і можливості введення споживачів в оману може дати експертне дослідження, проведене в рамках судової справи або за заявою зацікавленої сторони. Тільки за результатами такої експертизи можна говорити про наявність чи відсутність порушеного права на ТМ.
У разі ж наявності порушення винній особі може загрожувати як матеріальна відповідальність, так і кримінальна. Стаття 229 КК України передбачає, що винна особа може бути позбавлена волі на строк від трьох до шести років. У вигляді матеріальної відповідальності може розглядатися вилучення з обороту виробленого товару і відшкодування збитків власнику знака.
Що стосується боротьби з таким явищем, то існує єдиний спосіб - захист своїх прав як в судах, так і в різних правоохоронних органах. Тільки чітка система моніторингу і фіксації порушень з подальшим зверненням до відповідного органу може захистити підприємство від недобросовісних бізнесменів. На жаль, державна система боротьби з порушенням прав інтелектуальної власності в Україні поки залишає бажати кращого (особливо в інтернеті), так що, як то кажуть, порятунок потопаючих - справа рук самих потопаючих.
Судова практика
Мета виправдовує засоби
Скористатися популярністю чужого товару для просування свого - величезна спокуса, якій часто піддаються підприємці для швидкого збагачення. В Україні був випадок, коли місцевий виробник кормів для кішок і собак почав виготовляти пакувальний матеріал для своєї продукції в кольоровій гамі упаковки фірми - лідера на даному ринку. При поверхневому огляді товару це створювало враження про належність цих кормів до відомого бренду, який вкладав величезні кошти для просування своєї продукції (тому її найменування знали навіть ті люди, які ніколи не мали домашніх вихованців). Така практика була кваліфікована як «паразитуюча конкуренція», і АМКУ зобов'язав недобросовісного гравця вилучити з обороту і утилізувати всю продукцію.
