Поняття «ефективний менеджер» - це поняття сучасних реалій для будь-якого виду діяльності. Якщо порівнювати завдання бізнесу (середнього і великого), то система цих завдань приблизно однакова з тими, які вирішує державний чиновник, тільки цілі у держави більше.
Ефективна діяльність на державному рівні, як і в бізнесі, передбачає стратегічне і тактичне планування, фінансові показники, активність по формуванню корпоративної культури (в державі - соціальних політик). Бізнес, наприклад, давно визначився з поняттям політики. Ти вкладаєш в політику матеріальні засоби для отримання нематеріальних активів, і в результаті ці активи використовуються як нематеріальний ресурс для створення матеріальних цінностей.
Чому багато чиновників так бояться поняття «ефективний менеджер»? Думаю, тому, що немає точного розуміння понять «стратегія», «єдина тактика» і «цілі», акцептованих з точки зору критеріїв досягнення результату. Адже абсолютно все можна порахувати, зважити, оцінити в конкретних обчислюючих показниках.
У більшості чиновників існує жорсткий опір по відношенню до якісної і кількісної оцінки результатів їх діяльності, у більшості тих, хто не сприймає поняття «ефективний державний менеджер», немає розуміння логіки побудови такої діяльності, тому і виникає опір по відношенню до кількісної та якісної оцінки результатів роботи, прив'язаною до цифрових показників в динаміці. Прив'язавши діяльність до показників, легко переконатися в динаміці розвитку будь-якої галузі і персональної відповідальності чиновника за цю область. Кожен чиновник відповідає за те, що відбувається в його галузі управління, довіреної вищими керівниками країни для поліпшення цієї області. Хто такий в кінцевому рахунку «ефективний менеджер»? Це менеджер, який визначив цілі, акцептував їх, зрозумів інструменти аналізу результатів (по яким якісним і кількісним показникам буде здійснювати оцінку діяльності і визначати, виконана задача чи ні). Саме ці критерії оцінки повинні бути дуже чітко визначені, прозорі, виражені в цифрових показниках. А далі залишається розробити план дій і починати діяти. На державному рівні все ускладнюється одним: якщо в бізнесі ти сам собі вибираєш команду, стиль і методи роботи, можеш побудувати всередині своєї системи правила, то на державному рівні це неприйнятно. В системі державного менеджменту категорій «вільного креативу» не повинно бути. Чиновник зобов'язаний жорстко розуміти, що є правила і система оцінки діяльності, відчувати абсолютну повагу і довіру до цих правил, а також до системи, яка їх породжує; діяти на основі цих правил - і тільки тоді вийде продуктивна і ефективна робота.
Наприклад, у Вашингтоні на 3 млн державних чиновників доводиться тільки 3 тис. політичних призначенців (тих, хто змінюється з приходом нового президента). Все інше - професійна робота.
У тих країнах, щодо яких ми можемо застосувати поняття «ефективний уряд», збудована база професійної підготовки державного чиновника (перш за все освітня), сформована культура діяльності та оцінки її ефективності. Україна - досить молода держава, в якому навіть бізнесмени з досвідом все ще продовжують набивати шишки і робити дитячі відкриття. Але, тим не менше, починаєш розуміти, що світ настільки старий, що до тебе вже все придумано. Необхідно тільки вчитися, використовувати і впроваджувати напрацьований досвід у своїй системі управління державним апаратом.
