Зроблено в Україні

Український малий і середній бізнес - це в основному торгівля і сфера послуг. У той же час за кордоном МСБ займає одне з лідируючих місць у виробництві, забезпечуючи високий показник експорту. На жаль, вітчизняні підприємці поки не поспішають робити товар власними силами, а найчастіше вибирають для свого бізнесу вже перевірену формулу «купи дешевше - продай дорожче».

«ЩО ПОТРІБНО ЗРОБИТИ ДЕРЖАВІ, ЩОБ МСБ НАЙАКТИВНІШЕ РОЗВИВАВСЯ У СФЕРІ ВИРОБНИЦТВА?»

Перш за все необхідний діалог обох сторін. Влада повинна бачити в бізнесі партнера, а бізнес - розуміти, що вирішувати свої проблеми слід в контексті проблем всієї країни. Тільки тоді будуть створені умови для розвитку виробництва в приватному секторі.

Друга умова - максимальна дерегуляція бізнесу, який потрібно позбавити від зайвої опіки і дати йому можливість самостійно розвиватися. Саме для цього зараз проводиться адміністративна реформа: скорочується кількість міністерств і чиновників, які видають всілякі дозволи, розчищається майданчик для розвитку підприємництва, в тому числі і в сфері виробництва. Крім того, зараз вживаються всі необхідні заходи щодо зниження частки імпортованих товарів, які ввозять за демпінговими цінами і контрабандними шляхами, і тому витісняють з ринку вітчизняну продукцію. Також проводиться активна політика по залученню іноземних інвесторів, які можуть дати реальний стимул для подальшого розвитку виробництва в нашій країні.

Якщо нинішня влада хоче залишитися біля керма, вона повинна зрозуміти, що стабільність в країні тримається не на 4-5 олігархах, а на мільйонах підприємців. Справа в тому, що вся держдопомога і підтримка вітчизняного виробника існують тільки на рівні декларативних заяв на папері, а в дійсності його проблеми нікого не цікавлять. Тому найголовніше - не підтримуватиме великих бізнесменів, поліцію і охорону, а МСБ.

Щоб стимулювати виробництво в країні, потрібно усунути причини, які стримують його зростання, - відсутність належної державної підтримки малих і середніх підприємців, а також неправильний розподіл бюджетних коштів, які часто йдуть не на розвиток української економіки, а в кишені все тих же олігархів.

Як це не прикро констатувати, малий бізнес у нас знаходиться в зародковому стані. До того ж у нашій новітній історії був певний перекіс в сторону активного розвитку спрощеного підприємництва, який призвів до того, що розвивати мале виробництво було не так цікаво, як бути простим «спрощенцем». Плюс до всього у нас відсутнє стратегічне бачення проблеми: влада постійно робить ставку на великий бізнес, тому що він дає найбільшу частину ВВП і є бюджетоутворюючою ланкою. Але це короткострокова перспектива. Адже саме МСБ забезпечує зайнятість населення і формування середнього класу, лояльного до всіх інституцій влади. Тому, якщо буде сформовано стратегічне бачення побудови середнього класу, під нього можна буде направляти ресурси і розвивати виробничий МСБ.

На жаль, вітчизняний МСБ практично нічого не виробляє, він є посередником у торгових операціях, працює в сфері послуг. А за кордоном це значна частина промислового сектора, основний постачальник і підрядник для великого бізнесу. Мені здається, що за 20 років незалежності у нас не було досвіду підприємництва як такого. Це історична проблема, що йде далеко в минуле: сьогоденне підприємництво в Україні померло ще з «приходом» монголо-татарського ярма. Саме тому наші люди йдуть по найпростішому шляху - торгівля і надання послуг.

Щоб виправити ситуацію, потрібно змінити замкнутість циклу вітчизняного виробництва, яке нам дісталося у спадок від Радянського Союзу. Зарубіжна практика показує, що малий і середній підприємець може бути відмінним помічником великої промисловості, якій в такому разі не доведеться нести весь тягар витрат. У США, наприклад, на МСБ стали звертати увагу ще з часів Великої депресії. У 1953 році був створений спеціальний регуляторний орган по МСБ, розроблені федеральні акти щодо його підтримки, і сьогодні 80% робочих місць там створює саме приватний сектор.

Представників МСБ потрібно навчати. Наші підприємці вже відмінно освоїли систему «купи-продай», тому щоб вони розвивалися далі, держава повинна відкривати бізнес-інкубатори, бізнес-центри, де підприємці могли б отримати підтримку і необхідні знання. МСБ може і повинен стати якірним інвестором для виробництва і всієї економіки нашої країни, але для цього потрібні діалог бізнесу і влади, їх взаємоповага і впевненість у завтрашньому дні. У цьому нам потрібно брати приклад з розвинених країн, де давним-давно усвідомили, що внутрішній інвестор, який вклав свої гроші в бізнес, - самий стабільний і передбачуваний партнер.

Щоб займатися виробництвом в будь-якій сфері, потрібен солідний капітал, особливо на старті. За кордоном підприємці мають можливість взяти довгостроковий кредит з дуже низькою процентною ставкою. У нас же це практично неможливо: або умови кабальні, або процентні ставки захмарні. До того ж поки оббігаєшь всі інстанції, збираючи необхідні ліцензії та дозволи, тричі подумаєш, а чи варто воно того. Але навіть якщо підприємцю вистачить сил і грошей, щоб відкрити власний бізнес, його почнуть «діставати» всілякі перевірки та інспекції. Ось якщо всі ці негативні фактори коли-небудь вдасться виправити, то і бізнес у нас в країні буде процвітати, і вітчизняна продукція стане конкурентоспроможною.

Для того щоб в країні розвивалося виробництво, перш за все, потрібна чесна, зрозуміла і передбачувана позиція держави по відношенню до бізнесу. Необхідна політична і економічна стабільність, висока безпека ведення бізнесу. Ще один важливий фактор - доступність банківських і фінансових ресурсів. В Україні практично відсутня альтернатива банківському кредитуванню, наш позабанківський фінансовий сектор не розвинений, а доступність кредитних ресурсів практично дорівнює нулю. Наприклад, якщо в ЄС кредитування бізнесу здійснюється з 3% ставкою річних нарахувань, то у нас - близько 20%. Тому підприємцю дуже складно знайти стартовий капітал. Але ж щоб почати своє виробництво, потрібні вкладення для закупівлі обладнання, сировини, оплати оренди приміщень та ін. Взагалі для будь-якого підприємця найскладніший етап - старт, тим більше в країні, де відсутня система допомоги відкриття бізнесу, немає ясних пріоритетів державної економічної політики і найважливіше - немає належного ставлення влади до думки вітчизняних підприємців.